Чарує душу нам Дунай!

Дунай

Дунай, Дунай. Чаруєш душу,

Полониш мимоволі нам серця,

Тривожиш струни ніжні музи,

П’яніти заставляєш без вина.

Всміхаєшся привітно, щиро,

Хлюпочеш радо, як дитя.

Воістину – ти створений для миру,

Хоч і біди немало бачив за життя.

Квітуй, Дунай, ласкай світ взором,

Людську гординю розмивай,

Купай у водах небо, зорі,

І сонце золотаве величай.

Михайло Харишин

    Щорічно 29 червня за пропозицією придунайських країн та під егідою Міжнародної Комісії захисту ріки Дунай святкується Міжнародний день Дунаю. 

   Дунай має почесний титул найдовшої річки Європи, її довжина досягає 2960 км.
   Етимологія назви річки «Дунай» за однією з версій означає "бистра вода" і пов'язана з кельтським словом «Danuvius», оскільки «danu», що в перекладі означає швидкий і vius означає вода.
Найбільш ранні достовірні відомості про Дунай містяться у творах давньогрецького історика і вченого Геродота (V століття до н. е.), який  у другій книзі «Історії», називав річку - Істр (давньогрецька назва Дунаю). 
  Сучасну назву річці дали кельти, що мешкали тут в першій половині першого тисячоліття до н.е.
 У 105 році імператор Траян перекинув перший кам'яний міст через Дунай, для можливого переміщення з одного берега ріки на інший. 
 

 Першими мореплавцями, що досліджували нижню течію річки, були фінікійці, за ними прийшли греки, що заснували на берегах Дунаю в XI-IX ст. до н. е. свої колонії і торговельні факторії на території нинішніх міст Ізмаїл, Кілія, Сілістра і ін. В другій половині IX ст. до н. е. на Дунаї з'являються македонці. 
   Детальні дослідження всієї течії Дунаю зробили римляни. Вони побудували уздовж берегів ріки десятки укріплень, проклали дороги, створили річковий флот. І Дунай став жвавим торгівельним шляхом. 

  Хотілося б додати, що Дунай жителі Європи ще називають і міжнародною річкою чи «ріка дружби», оскільки Дунай своєю течією через Європу пов'язує такі країни як: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна.

                      Німеччина

Австрія

Словаччина

Угорщина

Хорватія

Сербія

Болгарія

Румунія

Молдова

Україна 

      За  міфологічними уявленнями різних народів, ріка є кордоном, який розділяє світи. У народній обрядовості та фольклорі переправа через ріку означала перехід від земного існування до неземного, від стану дівування чи парубкування — до одруження.
  У піснях Дунай оспівується як позначення якоїсь прекрасної країни, тридев'ятого царства. Згідно багатьох легенд, Дунай протікає посеред раю. За однією з болгарскьих легенд, він витікає з-попід кореневища світового древа — велетенської золотої яблуні.

  Фольклор як східних так і західних слов'ян характеризує Дунай, як спільний символ величезного водяного простору, в тому числі й морського. Вода з ріки Дунай відкриває ворота в потойбічний світ. Напитися води з Дунаю означає: або назавжди піти туди, звідки не повертаються, або забути про все, що любив доти, або ж отримати доступ до заборонених тайн, дізнавшись про подальшу, зазвичай не надто щасливу долю. Але, у всякому разі, все це мало значення деяких зв`язків із потойбіччям.

Часто про могутню річку Дунай згадується  і в сучасній  літературі. 
Прекрасні вірші ви можете зустріти в поезіях письменників нашого 
краю : Є.Андреєвої, М.Бажанової, М.Василюка, Т.Кібкало, С.Левіна Т. Бошкової та ін. 

Ніч на Дунаї

Дунай широкий і глибокий,
Води невпинна течія,
Синіють верби на два боки
І мріє пісня солов'я.
Затріпотіли риби-зорі,
Щоб у висотах не  заснуть, 
Лишивши небо неозоре,
Пірнули в темну каламуть.
І тиша. Лише чути плескіт
Не зовсім виразний часом:
Чи водяник? Чи перелесник?
Чи каламутить воду сом?
А може на купальські свята,
Щоб в пісні вічно не тужить,

Прийшли з віночками дівчата
При місяцю поворожить?
А місяць, як вінок у повні,
Так лиє сяйво на Дунай,
Що хоч при світлі його в човні 
"Причинну" Кобзаря читай.
Дунай широкий і глибокий,
Води нестримна течія,
І тиша вкруг така висока,
Як вічна пісня солов'я.

Михайло Василюк

Наш народ шанобливо, наче синю незабудку, додав назву цієї річки до віночка пісень, які упродовж віків славлять  нашу історію  та щиру українську людяність.

 Як же окрилюють душу пісні про річку рідного краю! 

У пісеннику "Ой у гаю, при Дунаю"  ви знайде унікальні пісні, в яких оспівується  Дунай.

Все це та багато іншого ви знайте, завітавши до нашої бібліотеки.

      Ми сподіваємось, що кожен з вас не залишиться байдужим до долі річечки рідного краю, нашого Дунаю. Кожен з нас буде розповідати іншим про значення цілющої води, буде закликати дорослих і малих не бруднити Дунай, не викидати сміття, любити нашу річечку і берегти, щоб наші нащадки не дорікали нам за бездушність. Збережемо нашу річку разом!