Бібліогалявина

Налаштуйся на зиму...

Взимку , коли на вулиці сніг, все здається казковим та святковим. В цей період багато святкових днів!Новий рік, Різдво, Тетянин день, День Святого Валентина... А чи відомо тобі, чому ці свята називаються іменами святих? Все дуже просто!

                   

                     День Тетяни

Називається так тому, що в цей день (25 січня) всі, хто носить ім'я Тетяна, святкують свої іменини, на честь cвятої Тетяни. А ще, в кінці ХVІІІ століття в цей день був підписаний указ про створення знаменитого Московського університету. З тих часів cвята Тетяна вважається покровителькою студентів - людей розумних, стильних, модних і завжди готових що-небудь святкувати!

      Якщо у тебе є однокласниці, родичі або просто знайомі на ім'я Тетяна не забудь їх привітати зі святом! Ми в свою чергу, вітаємо всіх Тетян та студентів зі святом!

       День святого Валентина 

Цей день названий на честь святого Валентина, який жив в ІІІ столітті. По іншому цей день  (14 лютого) називається Днем усіх закоханих. В ті далекі часи святий Валентин був єдиним, хто відмовився вінчати шлюб за розрахунком. Він благословляв лише шлюб по взаємній любові! В цей день закохані називають один одного "валентином" та "валентиною" - на честь стародавнього святого, який вірив у світле, чисте кохання!

    Ось і ми підготувалися до Дня святого Валентина: створили для вас секретну SMS-ку.

На телефоні смс-ка, а на аркуші блокнота розшифровка! Підставляйте літери замість значків.  

Тож чекаємо ваших відповідей! 

А для того, щоб настрій був не лише святковий, а й зимовий, теплий та чудовий активні відвідувачі нашого гуртка "Академія Саморобкіна" вчилися створювати паперові свічки та ліхтарики.

Ось що вийшло у нас. Спробуй і ти проявити свою зимову фантазію!

Взимку, коли випадає дуже багато снігу, ми мимоволі починаємо фантазувати на тему снігової людини.

Снігова людина

Єті, сасквоч, бігфут, гомінід, джако... У різних місцевостях назви цих створінь навіть не схожі, та за описами очевидців зовні вони не відрізняються одне від одного. Доказів існування снігової людини більш ніж досить. Утім, навіть найспритніші прихильники теорії єті визнають, що фальсифікацій дуже багато.                                                                  

Дехто дотримується думки, що джако небачено агресивні. Зате інші стверджують, що з бігфутами можна мати досить тісні контакти й навіть дружити. То хто ж такі єті і що їм потрібно від людей? 

На вигляд сасквочі схожі на величезних горил. Їхнє тіло вкрите шерстю рудого, сивого чи чорного відтінку. Голова доверху загострена, лоб низький, із великими надбрівними дугами. Негустий волосяний покрив обрамляє рот, одначе вус і бороди в єті немає. Шерсть відсутня на долонях і стопах. 

Спостерігається сумна тенденція: ті, хто бажають зла бігфутам, неминуче помирають або втрачають розум. Миролюбних же людей снігові істоти не чіпають. Відомий випадок, коли сасквоч врятував маленьку дівчинку, що впала в озеро.

Спроби спіймати чи сфотографувати єті завжди або майже завжди завершуються фіаско. То плівка засвітиться, то розрядиться батарея. Проте багато відчайдухів, які прагнуть прославитися, вирушають у такі небезпечні подорожі. Серед них і вчені, свідчення яких не піддаються сумнівам. Вадим Чернобров, дослідник, розповідає, що 1983 року познайомився з Миколою К. з України, дужим і витривалим чоловіком, який не дуже охоче погодився розповісти про зустріч зі сніговою людиною:"Було це біля озера Пайрон. Мій партнер по варті прийшов блідий від страху зі словами: "Тепер ти, Колю, піди. Якщо підтвердиться те, що бачив я, тоді все розповім!"

 Аби під час вартування ні на мить не втрачати пильності, вирішив добре відіспатися...Опівночі почув кроки. Визирнув із палатки - нікого. Залишив її трохи відхиленою внизу, щоб наступного разу встигнути побачити, хто ходить. Трохи посидів - знову кроки, але далеко. Та чим вони ближчали, тим гіршало самопочуття: в животі ніби розливалося щось холодне, в голові кололо, стукотіло...Різкою хвилею накотилася сонливість. Мабуть, я випав із палатки. Прокинувся від того, що хтось гладив по щоці на дотик чимось схожим на дермантин. Накривши спросоння "те", що виявилося рукою, я закричав і знепритомнів. Коли прийшов до тями, самопочуття було жахливим. А навколо тиша, наче нічого й не було - просто жахіття наснилися". Ось так вчений дізнався про снігову людину і більше не сумнівається в її існуванні!

Ми не будемо стверджувати, чи існує снігова людина. Проте, якщо вас зацікавив наш матеріал, дізнавайтесь більше у бібліотеці. 

Сніжно-білої зими та теплого настрою!