День Української Державності

 28 липня Україна вперше відзначатиме День Української Державності, який встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Цей день утверджує зв'язок багатьох поколінь нашого народу.

 Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави - міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. 

 У 988 році він прийняв християнство як державну релігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучається до загальноєвропейського культурно-релігійного простору.

 Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Русі-України - 28 липня - встановлено День Української Державності.

 На честь свята у Міністерстві культури та інформаційної політики представили концепцію візуальної символіки. 

"Цю айдентику створено, щоб викликати почуття єдності, адже у всіх нас, як українців, один символ - тризуб.

 Крім того, завдяки цій кампанії ми знищуємо міф про те, що Україна - молода держава, адже наш герб походить від родового знаку Рюриковичів, а саме від знака Володимира Великого, а це є прямим свідченням нашої тисячолітньої історії",-пояснили автори. 

 Зазначають, що вся візуальна символіка складається з різних тризубців (Державного Гербу, тризуба з шеврона ЗСУ, символа Володимира Великого, тризубці, які намальовані різними людьми) і кольорових квадратів (тілесного, малинового, як на козацьких хоругвах, жовтого, як скотч у військових, синього - з українського прапору).

 Святкуючи День Української державності , ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.

  День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. 

Українці - захисники нашої державності - нащадки воїнів - русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора - Росію, захищаючи суверенітет і незалежність України - доводять, що українці - народ-військо.

 Державність неможлива без Головного Закону країни. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована у "Руській Правді". У Конституції Пилипа Орлика вперше в Європі йдеться про можливість існування парламентскої демократичної республіки. У 1917-1922 роках акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність. 

 Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в 20 столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила - відновила незалежність.

 Державні символи України теж відбивають тяглість наших національних традицій, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду. 

 

        Україна успадкувала від різних періодів історії 

                   засадничі ознаки держави:

 Історія державності нашої України терниста і непроста. Волелюбна країна й досі змагається за своє місце під сонцем. Не дають їй спокою заздрісні та ненаситні люди. Дехто хоче нав’язати нам ту політику держави, яку їм потрібно. Але український народ, пам’ятаючи й вшановуючи свій історичний шлях, прямує вперед, споглядаючи на славних патріотів України. 

 Зараз настали ті часи, коли ми повинні об'єднатися і  йти вперед, будуючи сучасну, цивілізовану і розвинену державу. 

                                     

   Час війни є досить тривожним та травматичним досвідом для дітей. Особливу стурбованність у них викликає відсутність усвідомлення навколишньої ситуації та збентежений стан дорослих, які їх оточують.

             

            Малечі потрібна наша любов і підтримка

 Тож ми маємо зробити все, щоб у цей час заспокоїти їх та відволікти від подій. А що заспокоїть малюка? Звичайно, казка. Про героїв, принцес, драконів, звірят та таких самих дітлахів. Тримайте кілька порад про те, що читати та як читати малечі.

    Розказуйте про героїв

 

 Про сміливих, безстрашних, розумних та кмітливих.  Обов'язково наголошуйте, що добро перемагає зло. І нагадуйте, що ми, українці, з непереможного роду.

                   

                 

                    Читайте вже знайомі історії

 Улюблені історії заспокоюють емоційну напруженість. А ще повертають до звичних ритуалів мирного часу, коли батьки перед сном читали книжку та бажали солодких снів.

              

   

                        Не нехтуйте навчанням

 Саме час, щоб осилити список читання на літо або навіть

почати перші кроки до майбутньої професії. Або зацікавити дітей новим хобі - кулінарія, малювання, хендмейд. Вивчення нового відволікає від поганих думок та дозволяє на деякий час забути про війну.

                 

                 Нагадуйте, що все буде добре

 Ваша віра в щасливе майбутнє дуже важлива. Обіймайте малюка, говоріть про любов та проводьте разом якомога більше часу.

Навіть для маленької пташини - найдорожче небо Батьківщини

  Україна… Це слово кожен з нас вимовляє з неймовірною вдячністю та гордістю, бо воно вміщує в собі все, про що тільки може мріяти людина. 

 Україна – це отча земля, рідний край, де ми народились. Широкі й чарівні простори, прекрасні міста і села. Буйною зеленню шумлять сади та ліси, золотистим морем розливається по безкраїх нивах жито, пшениця і всяка пашниця. 

 Україна – це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувала у світі.

 Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі! Тут жили наші пращури, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Нема життя без України, бо Україна – це щедра земля та солов'’їна мова. Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це ніжна пісня, яка вічна на цій землі.

 Шлях становлення Української державності довгий та тернистий. Століттями дочки та сини України мріяли про незалежну країну, в основі якої свобода, гуманізм і демократія. І їх мрії збулися. Ми здобули незалежність і стали свідками великої події - появи України на карті світу. Тільки з 1991 року наша країна стала суверенною державою, а це означає, що вона має свої державні символи та Конституцію. 

 Конституція – це основний закон, за яким живе наша держава, затверджений 28 червня 1996 року. Саме тому щороку 28 червня ми святкуємо День Конституції України.

 Конституція України – це не лише закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.

  В ньому записані основні права, свободи та обов’язки людини, завдання та функції уряду. Ми всі, і дорослі, і малі, є громадянами своєї країни. Перебуваючи під захистом держави, громадяни беруть на себе певні обов’язки, а держава гарантує їм права і свободи, необхідні для нормального життя.  

 Наш Основний Закон складається з 15 розділів і 161 статті. 

Як маленький громадянин України деякі з них ти маєш знати:

Стаття1.Україна – суверенна незалежна демократична, правова держава.

 День Незалежності ми відзначаємо щороку 24 серпня.

Стаття2.Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу до Сходу

Володарка земель і вод-

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Стаття3.Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття10.Державною мовою України є українська. 

 Українська мова - одна з найпрекрасніших мов світу. Вона в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу.                     

Стаття20.Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України. 

 

Кольори Державного 

Прапору України - синій та жовтий. З давніх- давен українська земля була хліборобським краєм. Синє небо над золотою нивою - зміст, який нині вкладають у кольори Державного Прапору України.

 Герб України - жовтий тризуб на синьому полотні - означає триєдність життя. Це дуже старовинний знак, який багато століть тому був запроваджений князями роду Рюриковичів.

 Гімн України "Ще не вмерли України ні слава, ні воля " - урочиста пісня, що символізує нашу державну єдність. Всі найбільші свята нашого народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну. Слухають його стоячи.

Стаття53.Кожен має право на освіту. Повна загальна освіта є обов’язковою.

Ти - майбутнє України. Щоб творити міцну державу, тобі потрібно вчитися.

 Усі люди є вільні і рівні у своїх правах. Захист Батьківщини, шанування її державних символів є обов’язком кожного громадянина України. 

 Від нас, українців, залежить сьогодення і майбуття нашої країни. За кілька років ти, дитина, будеш вирішувати її долю. Сумлінно вчись, набувай знань і вмінь, щоб віддати їх людям, заради процвітання України.

 Нехай же Конституція України - головний підручник життя громадянина та правил поведінки держави - стане дороговказом тобі, твоїм батькам, усій твоїй родині на шляху до щасливої України - твого рідного дому. 

  

Їх подвиг і славу вовік збережемо

  Друга світова війна, у якій загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Україна вшановує пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни.

  Пам'ять та вшанування подвигу ветеранів, які боролися з нацизмом і перемогли його, є моральним обов’язком українців. Не менше заслуговують на увагу та пам'ять інші, кого торкнулась війна - остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації та бойових дій, що прокотилися через їхні міста та села. Тому що війна - це завжди мільйони маленьких і великих людських бід, які розтягнуті в часі.

 Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції і здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати упродовж 1939 - 1945 років українців та представників інших національностей, які проживали на нашій землі. Тоді загинуло понад 8 мільйонів осіб. Перемога над нацизмом - це перемога десятків країн і народів.

  Друга світова війна стала результатом приходу до влади та змови антигуманних режимів - нацистського та радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав, свобод і життя людини.  Минуло вісім десятиліть - і Європа знову опинилася на порозі глобальної війни. Сьогодні європейська спільнота має змогу опиратися на отримані в часи Другої світової війни гіркий досвід та історичні уроки.

  Очевидними є паралелі між подіями Другої світової війни і російсько-української війни ХХI століття. Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з підступним агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у всій Європі. Те, що творять московські так звані військові на нашій українській землі, є геноцидом українського народу, свідомим знищенням наших громадян. Тому ми не маємо права програти і не програємо, адже ми захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності.  Міць наших Збройних Сил є запорукою існування держави, вільного життя кожного з нас.

 Історія Другої світової війни нас вчить, що український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, ми відчуваємо, що справедливість  на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні. Як і у середині минулого століття ми захищаємо рідну землю від агресора-окупанта, що дає нам додаткових сил і право на відчайдушний спротив. Перемога у цій війні означає для нас вільне життя у своєму власному домі за своїми власними правилами. Ми ніколи не були загарбниками як нацисти чи рашисти, тому правда і сила на нашому боці. 

 Заради однієї мети, заради однієї миті - першої секунди перемоги, заради однієї епохи - епохи, де панує мир, в Україні, а отже, і в Європі, а отже, у світі, Збройні Сили України героїчно стримують намагання окупантів наступати. Ми обов’язково здобудемо для України перемогу.

   Вічна пам'ять усім нашим героям, які віддали життя за Україну!

Вічна слава кожному, хто став на захист нашої держави!

Вічна пам'ять усім, хто загинув за Україну!