Чарує душу нам Дунай!



Дунай

Дунай, Дунай. Чаруєш душу,
Полониш мимоволі нам серця,
Тривожиш струни ніжні музи,
П’яніти заставляєш без вина.
Всміхаєшся привітно, щиро,
Хлюпочеш радо, як дитя.
Воістину – ти створений для миру,
Хоч і біди немало бачив за життя.
Квітуй, Дунай, ласкай світ взором,
Людську гординю розмивай,
Купай у водах небо, зорі,
І сонце золотаве величай.
Михайло Харишин
    Щорічно 29 червня за пропозицією придунайських країн та під егідою Міжнародної Комісії захисту ріки Дунай святкується Міжнародний день Дунаю. 

   Дунай має почесний титул найдовшої річки Європи, її довжина досягає 2960 км.
   Етимологія назви річки «Дунай» за однією з версій означає "бистра вода" і пов'язана з кельтським словом «Danuvius», оскільки «danu», що в перекладі означає швидкий і vius означає вода.
Найбільш ранні достовірні відомості про Дунай містяться у творах давньогрецького історика і вченого Геродота (V століття до н. е.), який  у другій книзі «Історії», називав річку - Істр (давньогрецька назва Дунаю). 
  Сучасну назву річці дали кельти, що мешкали тут в першій половині першого тисячоліття до н.е.
 У 105 році імператор Траян перекинув перший кам'яний міст через Дунай, для можливого переміщення з одного берега ріки на інший. 
 
 Першими мореплавцями, що досліджували нижню течію річки, були фінікійці, за ними прийшли греки, що заснували на берегах Дунаю в XI-IX ст. до н. е. свої колонії і торговельні факторії на території нинішніх міст Ізмаїл, Кілія, Сілістра і ін. В другій половині IX ст. до н. е. на Дунаї з'являються македонці. 
   Детальні дослідження всієї течії Дунаю зробили римляни. Вони побудували уздовж берегів ріки десятки укріплень, проклали дороги, створили річковий флот. І Дунай став жвавим торгівельним шляхом. 

  Хотілося б додати, що Дунай жителі Європи ще називають і міжнародною річкою чи «ріка дружби», оскільки Дунай своєю течією через Європу пов'язує такі країни як: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна.

                      Німеччина
Австрія


Словаччина
Угорщина
Хорватія
Сербія
Болгарія
Румунія
Молдова


Україна 


      За  міфологічними уявленнями різних народів, ріка є кордоном, який розділяє світи. У народній обрядовості та фольклорі переправа через ріку означала перехід від земного існування до неземного, від стану дівування чи парубкування — до одруження.
  У піснях Дунай оспівується як позначення якоїсь прекрасної країни, тридев'ятого царства. Згідно багатьох легенд, Дунай протікає посеред раю. За однією з болгарскьих легенд, він витікає з-попід кореневища світового древа — велетенської золотої яблуні.
  Фольклор як східних так і західних слов'ян характеризує Дунай, як спільний символ величезного водяного простору, в тому числі й морського. Вода з ріки Дунай відкриває ворота в потойбічний світ. Напитися води з Дунаю означає: або назавжди піти туди, звідки не повертаються, або забути про все, що любив доти, або ж отримати доступ до заборонених тайн, дізнавшись про подальшу, зазвичай не надто щасливу долю. Але, у всякому разі, все це мало значення деяких зв`язків із потойбіччям.


















Часто про могутню річку Дунай згадується  і в сучасній  літературі. 
Прекрасні вірші ви можете зустріти в поезіях письменників нашого 
краю : Є.Андреєвої, М.Бажанової, М.Василюка, Т.Кібкало, С.Левіна Т. Бошкової та ін. 
Ніч на Дунаї
Дунай широкий і глибокий,
Води невпинна течія,
Синіють верби на два боки
І мріє пісня солов'я.
Затріпотіли риби-зорі,
Щоб у висотах не  заснуть, 
Лишивши небо неозоре,
Пірнули в темну каламуть.
І тиша. Лише чути плескіт
Не зовсім виразний часом:
Чи водяник? Чи перелесник?
Чи каламутить воду сом?
А може на купальські свята,
Щоб в пісні вічно не тужить,
Прийшли з віночками дівчата
При місяцю поворожить?
А місяць, як вінок у повні,
Так лиє сяйво на Дунай,
Що хоч при світлі його в човні 
"Причинну" Кобзаря читай.
Дунай широкий і глибокий,
Води нестримна течія,
І тиша вкруг така висока,
Як вічна пісня солов'я.
Михайло Василюк



Наш народ шанобливо, наче синю незабудку, додав назву цієї річки до віночка пісень, які упродовж віків славлять  нашу історію  та щиру українську людяність.

 Як же окрилюють душу пісні про річку рідного краю! 
У пісеннику "Ой у гаю, при Дунаю"  ви знайде унікальні пісні, в яких оспівується  Дунай.





Все це та багато іншого ви знайте, завітавши до нашої бібліотеки.
      Ми сподіваємось, що кожен з вас не залишиться байдужим до долі річечки рідного краю, нашого Дунаю. Кожен з нас буде розповідати іншим про значення цілющої води, буде закликати дорослих і малих не бруднити Дунай, не викидати сміття, любити нашу річечку і берегти, щоб наші нащадки не дорікали нам за бездушність. Збережемо нашу річку разом!

Я вдячний Богові за тата!


























  Наші батьки - найближчі до нас люди в усьому світі. Тато і мама - найперші слова, які в більшості ми вимовляємо, коли вчимося розмовляти рідною мовою. Ми намагаємомося їх порівняти, дивимося на них, вивчаємо їх. Вони для нас одночасно і найбільша загадка, і найбільше відкриття. Добре, коли вони є у нас і сумно, коли залишають.
Свято батька, як і День матері, відзначається зараз у багатьох країнах  світу.
   Спроби запровадити в Україні на офіційному рівні Дня батька вже були. Поки що безрезультатно, тому маємо трохи плутанини в датах. У США, Великобританії, Канаді та ще кількадесят країнах День батька святкують у третю неділю червня ( в цьому році 19 червня). У багатьох країнах - у вересні, чи навесні.
    У 2009 році в Україні була спроба встановити дату на державному рівні. За ініціативи Міжнародного центру батьківства та Центру підтримки сім'ї було запропоновано відзначати День батька в Україні кожну третю неділю вересня. Проект Указу про встановлення свята в якості офіційного був схвалений Верховною Радою в 2013 році, але до теперішнього часу цей документ не затверджений.
   Тому День батька в Україні відзначається як влітку, так і у вересні.
Ідея святкування Дня батька прийшла в США ще в 1909 році. Жінка на ім’я Сонора Смарт Додд під час церковної служби на честь Дня матері згадала, як після смерті матері, її та ще п’ятьох братів і сестер виховував батько. Він втратив кохану дружину, але зміг самостійно виховати здорових і повноцінних дітей. Дочка подумала про те, що повинна висловити подяку своєму батькові. Тоді жінка звернулася до місцевої влади з проханням, щоб заснувати нове свято для батьків. Захід мав відбутися в день народження багатодітного Вільяма Сміта - 5 червня, але пройшов лише 19 числа, так як не вистачило часу на підготовку свята. Після цього День батька став популярний ще й в інших країнах.


Історія про Сонору Додд з багатодітної роини - це лише одна з багатьох версій святкування Дня батька. Свято відзначають і в інших країнах, їхні традиції та подарунки татусям різняться так само, як і версії походження свята.

У США притримуються легенди про Сонору Смарт Додд та її бажання віддячити татові. Тому вираження любові і вдячності є ключовим елементом у святкуванні Дня батька в США. У цей день діти дарують подарунки татусям, нерідко вони їх роблять власноруч, проводять з ними час, провідують батьків літнього віку. Часто можна побачити, як діти дарують їм троянди – це один із квіткових символів свята. Червоні троянди прийнято дарувати живим татусям. Якщо батьків вже немає серед живих, то на їхні могили діти приносять білі квіти. Однак найкращою традицією американських сімей в цей день є спільна вечеря у колі сім’ї.

У Німеччині притримуються іншої легенди Дня батька. Його святкують на сороковий день після Великодня -у день Вознесіння Господнього. Вважається, що коріння цього свята сягає 18 століття, коли під час народних гулянь на честь Вознесіння Христа хлопців та молодих чоловіків "освячували" і визначали найкращих. Крім того, тих чоловіків, у яких вже були діти, саджали у спеціальні дерев’яні візки і везли їх на головну площу селища, де староста вручав нагороду, найчастіше їстівну, батькові, що мав найбільше дітей. У наші часи від колишнього звичаю лишилася тільки дата святкування. У День батька, замість масових гулянь, чоловіки в Німеччині вирушають на пікніки зі своїми друзями. Популярними також стали велопрогулянки.
Італійський День батька святкується 19 березня і він також має релігійний контекст. Тут його називають Днем святого Джузеппе або Йосипа, на честь батька Ісуса Христа. Цей святий вважається покровителем всіх бідних та знедолених, а тому головними символами свята є бенкет та гостинність. У деяких районах Італії і досі прийнято запрошувати бідняків та безхатченків в гості на День батька, інколи їжу перед трапезою освячує священник. Бенкети також влаштовуються в дворах церков. Крім того, Святий Джузеппе є покровителем чистоти і цноти і вважається захисником молодих дівчат, яким в цей день раніше бажали знайти хорошого чоловіка. Зараз Святий Джузеппе є одним із найулюбленіших італійських святих, тому День батька супроводжується також спільними вечерями в сімейному колі.

В Австралії День батька прийнято відзначати восени - 4 вересня. Святкування австралійців чимось нагадують американські – люди збираються в сімейному колі аби подякувати своїм батькам за любов та самовідданість. Традиційними для цього дня є родинні сніданки. У цей час діти також можуть дарувати татусям квіти, шоколад і листівки, зроблені власноруч. Однак досі найпопулярнішим подарунком на День батька в Австралії залишається краватка. Окрім святкувань у родинному колі, зараз стали популярні різні заходи до Дня батька, які проводять громадські організації для цілих вулиць. Також в цей день люди виїжджають на пікніки, у гірські походи, надають перевагу активному відпочинку. Проте головна мета має залишатися одна – подякувати татусям та скріпити стосунки між дітьми та батьками.

У Китаї День Батька також зазначається у третю неділю червня. У цій країні дуже шанують батьків та й просто людей похилого віку, і вони не обділені увагою дітей. Існує думка, що сім'я буде дуже щаслива, коли в ній живуть представники кількох поколінь. Згідно з вченням Конфуція, якщо діти постійно надають знаки уваги людям похилого віку, то останні будуть здоровими не лише фізично, але духовно.

У Фінляндії День батька відзначається вже половину століття, але ця дата припадає на 5 листопада. Ідею та концепцію свята жителі цієї країни "позичили" у американців. У цей день на багатьох будинках фінів майорять національні прапори, діти своїми руками готують татам подарунки та сюрпризи, а мами допомагають їм спекти святковий торт. Також прийнято поминати тих батьків і дідів, які відійшли в інший світ, і запалювати на їхніх могилах свічки.

В Україні День батька не такий популярний як за кордоном. Але, зважаючи на традиційну прив’язаність дітей до батьків, шанобливе ставлення до старших і сповідування сімейних цінностей, у нашій країні це свято може стати одним з улюблених. Щороку громадські організації в Україні приділяють увагу цьому дню і відзначають неформально. І, враховуючи історію Дня батька в різних країнах, такий шлях святкування є одним із кращих. А якщо додати ще й традиції України - без сумніву, день буде дуже сімейним.
Нашим батькам, татам є за що дякувати. Ми потребуємо їхньої підтримки і любові так само, як і вони нашої. Тому привітайте своїх тат. І неважливо, у яку дату. Важливо, аби щиро.




Библиотечное лето!




     Здравствуйте, друзья! Я рада приветствовать вас! Приветствовать всех, кто время нашел и к нам на блог зашел. Лето - замечательная пора - это смех, улыбки и просто хорошее настроение. Сегодня мы вам хотим рассказать, как весело и познавательно ребята  проводят летние каникулы в нашей библиотеке. 
В первый день каникул, в день защиты детей, наших дорогих читателей ждало веселое, заводное библиоприключение : день хорошего настроения . Этот замечательный солнечный день был наполнен счастьем, смехом, всевозможными играми, и новыми знаниями.
         Кроме того, в этот день прошел финал роуминг-игры "Чтение без границ".
Троих финалистов, ребят, которым удалось  собрать больше всех детов (наша библиовалюта) ожидала финальная смарт-дуэль.



Победительницей  роуминг-игры стала Деревенчук Диана, ученица школы№4, 9 класса.
Еще в этот день мы предложили ребятам  стать волшебниками. Загадать желание и завязать ленточки на "Дерево желаний", которое обязательно его осуществит.

На этом конечно летняя программа для наших читателей не закончилась. 
Каждый день ребят ждали все новые и новые мероприятия, конкурсы, игры, познавательные викторины.


Если у вас нет планов на лето, и не хватает положительных эмоций, приходите к нам в библиотеку. Здесь для вас приготовлены витамины "хорошего настроения": игры, викторины и конкурсы. Здесь каждый найдёт увлекательное занятие и встретится с интересной книгой.
У нас - не скучно!