Онлайн-бібліо-адвент-календар

 Свята наближаються, і щоб очікування було приємним, веселим  і чарівним, гортай наш онлайн-бібліо-адвент-календар.

Заходь за посиланням на нашу сторінку у Facebook:

https://www.facebook.com/Izmail.detbibl3 

 День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції – День пам'яті в Україні. Відзначається щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

  В цей день вшановують тих, хто першим кинувся у бій з невидимим ворогом - радіацією, тих, кого сьогодні згадуємо,   як героїв, тих, хто ціною свого здоров'я , а іноді і життя, заступив нас з вами, нашу Україну, не допустив ще більшого лиха.  

   Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 кілометрів від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, яка почала будуватися на території біля красуні річки Прип’яті. Невдовзі біля атомної виникло ціле місто енергетиків – Прип’ять,  в якому середній вік жителів у 1986 році становив 26 років. Місто швидко розбудовувалось: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини... Це було місто-сад. Ніщо не віщувало біди. 
  В 1986 на Чорнобильській атомній електростанції працювало вже чотири енергоблоки, добудовували шостий, а п'ятий збиралися пускати в дію. Це була найпотужніша на той час атомна електростанція в Європі. Це мала бути гордість Радянського Союзу, але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф.

 У ніч з 25 на 26 квітня, коли всі спали безтурботним сном,  о 1 годині 23 хвилини над четвертим реактором Чорнобильської АЕС  нічну пітьму розірвало велетенське  полум’я . Стався вибух. Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні ВПЧ-2 по охороні АЕС на чолі з начальником караулу 24-х річним Володимиром Правиком, пізніше - караул лейтенанта Кибенка.
    Героями, як відомо, не народжуються. Ними стають. Деякі пожежники на дах енергоблоку, незважаючи на смертельну радіацію, виходили повторно. Всі вони знали, що борються з вогнем в умовах небезпеки, яку вивертає атомний реактор, але ніхто поста не залишив і продовжував бій. 
  На п’яту годину ранку пожежу, за допомогою прибулих пожежників з багатьох інших частин, було ліквідовано.
  Їх було 28 — пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Ніхто із них не здригнувся, не відступив перед обличчям неймовірної небезпеки.
 Поповнився список тих, хто після пожежників і робітників АЕС заступив на вахту в боротьбі з невидимою диявольською силою. Ліквідатори — люди, що за обов'язком служби взяли участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Це люди різних національностей, професій, різного віку. Біда їх об'єднала, і де б вони не народилися, у яких краях не мешкали — у їхньому життєвому паспорті значиться прописка «Чорнобилець».
  Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам'яті важкі і героїчні події, імена мужніх ліквідаторів. Їхній подвиг записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у  пам'яті українського народу. 
  Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас. Низько схилимо голови перед тими героями, хто віддав життя, зупиняючи "ядерний смерч", і дякуємо живим.

Мої права - моя фортеця



                           Привіт!

 Із самого народження кожна дитина стає повноправним громадянином своєї держави. Людина росте, спілкується з оточуючим її суспільством. А суспільство живе за правилами. Для чого потрібні правила? Щоб був порядок, щоб не було сварок і образ. Згодом правила перетворились на закони, у яких записані права і обов'язки. Ці закони охороняють права всіх громадян і їх мають дотримуватися всі. Знання законів, уміння правильно знаходити рішення у складних життєвих ситуаціях, уміння захистити свої права - основні показники правової культури. І найважливіше, що тобі сьогодні треба знати - це твої права.                        Конвенція ООН про права дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом, обов’язкового характеру, що присвячений широкому спектру прав дитини.

    Це означає, що правами Конвенції можуть користуватися діти нашої країни, а наша держава має контролювати дотримання прав. 
  В Конвенції в першій статті записано: "Дитина - це людська істота до досягнення нею 18-річного віку". Тому, навіть після закінчення школи ти залишатимешся дитиною.
  Конвенція ООН про права дитини - це твої права. Ти можеш не думати про них. Ти можеш не використовувати їх щодня. Але ти маєш знати, що вони існують і гарантовані тобі державою.
  Конвенція містить 54 статті, у ній записані 40 прав, які має дитина. Найголовніші права, які виділяє Конвенція - це: усі діти мають право на життя зі своїми батьками, на піклування і турботу. І головне - усі діти рівні усвоїх правах.
      
Але там де є права, завжди поряд є й обов’язки:
* дотримуватися правил поведінки у суспільстві;
* поважати тих, хто тебе оточує, давати змогу кожному висловити свої думки; 
* поводити себе так, щоб своєю поведінкою не порушувати права інших людей;
* організовувати свій вільний час так, щоб він приносив користь і не заважав іншим;
* сумлінно навчатись;
* цінувати і піклуватися про своє здоров'я;
* не ображати і не принижувати інших.

 Ти - громадянин України. Твої права захищає не лише родина, а й вся держава. А ти, в свою чергу, н
е  забувай, що поважаючи права інших людей, ти спонукаєш їх довіряти тобі, поважати твої права.

Не вдавай, що не бачиш






 Привіт, друже!

 Право, закони супроводжують людину все її життя. Щоб уміло і правильно користуватись своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони. Звичайно, у твоємі віці неможливо знати детально всі закони. Але основне, що стосується тебе, ти повинен знати.

  Хоча більшість громадян знають закони, проте часто їх порушують. Порушення законів бувають різні. Окремі з них не мають серйозних наслідків. Серйозні правопорушення називаються злочинами, а людей, що їх чинять - злочинцями. І дуже часто на лаві підсудних опиняються підлітки.

 Кожна людина здатна зробити свій вибір в житті: йти чесним шляхом, заробляючи необхідні гроші, або вступити на шлях злочину у пошуках легкої наживи. Всім відомо, що красти, грабувати, ображати, битися - погано. І тим не менш кількість малолітніх злочинців зростає. 

 На жаль, не кожен підліток розуміє скоєні ним протиправні діяння, що ведуть до тяжких наслідків, які потім важко виправити. Щорічно підлітками вчиняється більше 145 тисяч злочинів, практично кожен п’ятий з них направляється для відбування покарання у вигляді позбавлення волі до виховної колонії.

  Чому ж підлітки так часто йдуть на злочин? Більшість з них, скоюючи злочин, думають, що вони не будуть покарані, бо вони ще є неповнолітніми. Але, відповідно до ст.10 Кримінального Кодексу України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. 

  Серед підлітків також поширена думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.

  Основними видами покарань неповнолітніх за правопорушення є: 

* штраф;

* громадські роботи;

* виправні роботи;

* арешт;

* позбавлення волі на певний строк.

 До підлітків, які вперше вчинили злочин, застосовуються заходи виховного впливу: попередження, передача під нагляд, обмеження дозвілля і встановлення вимог до поведінки, а також обов’язок виправити заподіяну шкоду.

  Зараз у тебе цікавий вік. Навколо багато спокус. І ти повинен вибрати правильний шлях. На злочинний шлях можна потрапити з різних причин: від банальної - відсутність грошей, виховання і умов, до погоні за легкими грошима. Проте, незнання закону не звільняє від відповідальності, а умисне порушення призводить до тяжких наслідків. 


Я - майбутній захисник

 


  Вже 28 років поспіль 6 грудня наша країна відзначає День Збройних Сил України. Незважаючи на невелику офіційну історію українського війська, справжній вік нашої армії сягає кількох століть, адже бойові традиції формувалися у важливих випробуваннях, з часів Київської Русі до антитерористичної операції на сході України.

 Українська армія пишається своєю історією, традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами. 

 Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до своєї самостійності. Багато негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч з народом йшов воїн - солдат. 

 На збройні сили України, як відомо, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військо забезпечує стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного і підводного простору.   

Збройні сили України - це сухопутні, повітряні та військово - морські сили. Кожна з цих частин має "свій" професійний день, тому День Збройних сил України - своєрідне об'єднання всіх військовослужбовців країни.

 Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії. Українські військовослужбовці зберегли це все і приумножили.

  Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність не порожній звук. Він не тікає з війни, а героїчно бореться з ворогом, бо знає, що ніхто, крім нього, не захистить рідну землю. 

 Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України про "Про загальний військовий обов’язок" є почесним обов’язком кожного громадянина чоловічої статі.  Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято всієї України! 

 Наша країна - мирна держава. Український народ не хоче війни. Але мир необхідно берегти, захищати. Для цього у нас є могутня армія - Збройні сили України. І ми знаємо, що наші хлопці і юнаки з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним! А підростаюче покоління братиме з них приклад і стане гідною зміною.

Робіть світ кращим, починаючи з себе

 

   5 грудня в Україні, і в усьому світі, відзначається Міжнародний день волонтерів.

  Волонтер - це доброволець, бажаючий.

  Волонтерство - добровільна діяльність, допомога "іншому". 

Бути волонтером це - 

Відповідальність за своє рішення та вчинки;

          Оптимістичний погляд на життя;

          Любов та співчуття;

          Охорона прав дитини;

          Надія на перемогу;

          Талант бути потрібним людям;

          Енергійний спосіб життя;

          Радість спілкування!

 Волонтерство - це розмір твоєї душі, це відчуття, коли віддаєш щось своє, власне і радий поділитися тим...

 Кодекс громадянина - добротворця:

* Живімо за законами добра і краси.

* Вчимося шанувати працю, бачити внутрішню красу.

* Будьмо завжди толерантними, совісними, порядними, культурними, турботливими, справедливими.

* Поспішаймо робити добро.

* Вчимося бути патріотами своєї Батьківщини.

* Залишимо після себе світлий слід на Землі.

  На жаль, багато поряд із нами людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це полегшить їхнє життя.

І в житті, і на полі мінному,

Я просила і в цьому сторіччі,

Хоч би той магазинний мінімум - 

Люди, будьте взаємно ввічливі! - 

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами

- Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими.

                             Ліна Костенко

  Нелегка доля випала Україні у 21 столітті. Вир суспільно - політичного життя захопив і поглинув кожного. Ми, живучи у світі технологій, маніпуляцій та амбіцій, забуваємо про головне - живемо один раз. 

 Інколи важко зробити крок вперед, не маючи проблем з опорно - руховим апаратом, почути музику, маючи абсолютний слух, відчути тепло, маючи родину. А як бути тим, хто не має таких звичних на перший погляд можливостей? Єдине, що лишається у особливих людей - ВІРА. Не будьмо байдужими. Одна добра справа для тебе - дрібничка, а для когось - мрія, цілий світ...Зробімо перший крок РАЗОМ! Разом до МАЙБУТНЬОГО!   

Ти твориш добро, даруючи радість усім,

Ти ділишся щастям і серцем своїм,

Ти твориш добро, даруєш надію,

Ти твориш любов, ти здійснюєш мрії.

Душею і серцем ти завжди із ними,

Для них ти є друг, і сім'я, і родина.

Ти наче те сонце, що гріє весною,

Для них ти як Ангел, що завжди з тобою.

Ти рук не опустиш, ти йдеш до мети,

Щаслива дитина, щасливий і ти.

З дитячих сердець погане ти стер,

Ти добра людина, ти -ВОЛОНТЕР!

 Волонтерська діяльність має неоціненне значення, тільки добро збереже чарівний світ нашої рідної землі. На ньому тримається все людство! Коли кожен із нас буде добрим і милосердним, справедливим, щирим, буде жити за правилами людяності і добра, наше спільне життя і майбутнє буде щасливим і прекрасним. А наша рідна Україна стане багатою і незалежною державою, де в першу чергу будуть піклуватися про людину, її добробут. Велике починається з малого...

  Тому ми закликаємо всіх: будьте щедрі серцем в ім'я добра і милосердя! Нехай не зачерствіють ваші душі, відкрийте свої серця для добра! Нехай потреба робити добро стане вашою щоденною потребою!